Близько 30% клієнтів у столиці не передають показання електролічильника у встановлені терміни або не передають їх взагалі. Таким чином, усі ці клієнти отримують рахунки не за фактично спожиту електроенергію, а з сумою до сплати, що розраховується на основі показників середньодобового споживання. Чому так відбувається і навіщо передавати показання, навіть якщо у квартирі ніхто не проживає, розповідаємо.

Питання щодо передачі показань є одним з найпопулярніших серед клієнтів, особливо тих, котрі забули передати показання електролічильників вчасно або не передають їх взагалі. Наступним найпопулярнішим питанням серед цих же клієнтів є питання: «Чому сума до сплати за електроенергію така велика, має бути менша?». Тож якщо ви ще досі потрапляєте до цієї категорії клієнтів, вам точно стане в пригоді даний матеріал.

Для початку важливо зрозуміти, що терміни для передачі показань чітко визначені, оскільки саме під конкретні дати і запрограмована система розрахунків. Кияни мають передавати показання за два дні до кінця місяця та протягом трьох днів наступного і так щомісяця. Тобто є 5 днів на місяць, за котрі необхідно провести цю дію. Передача показань саме у ці дні дозволяє здійснити розрахунок за фактично спожиту електроенергію. І важливо це робити і тим клієнтам, котрі не проживають у квартирі та не мають споживання. Їм щоразу необхідно передавати останні зафіксовані показання. Винятком є лише клієнти у котрих встановлена автоматизована система обліку електричної енергії (АСКОЕ), яка автоматично передає показання оператору системи розподілу. 

Якщо показання передаються у будь-який інший день місяця або не передаються взагалі, то нарахування відбувається за середньодобовим споживанням. Оскільки постачальнику невідомо, що клієнт, наприклад, виїхав за кордон. 

Тоді використовується інша формула для розрахунку спожитої електроенергії та до уваги береться не фактичне споживання, а середньодобове (вираховується на основі обсягів аналогічного місяця попереднього року та коефіцієнту ОСР), тому відповідно сума до сплати буде відрізнятись від очікуваної.

Як відбувається нарахування за середньодобовим споживанням, розглянемо детальніше на прикладі.

Рахунок за електроенергію виставляється за календарний місяць. Візьмемо за приклад місяць травень, в якому був 31 день. Уявімо, що клієнт передав показання 15 травня, відповідно оператор системи розподілу має таку інформацію про споживання клієнта:

• 15 днів – обсяг, згідно переданих показань клієнтом 

• 16 днів (до кінця місяця) – обсяг невідомий, то ж його необхідно розрахувати за середньодобовим споживанням.

Щоб вирахування середньодобове споживання, оператор системи розподілу бере обсяг, який клієнт спожив аналогічного місяця минулого року. Ділять його на кількість днів у місяці, потім множать на кількість днів, обсяг яких невідомий (у даному випадку таких 16), і отриманий результат множать на коефіцієнт приросту/зниження споживання електроенергії (цифра змінна, тому детальніше про те, як він розраховується можна почитати у Кодексі комерційного обліку електричної енергії). Далі сумують обсяг, отриманий від клієнта, та обсяг, розрахований «по середньому» і отримують обсяг спожитої електроенергії клієнтом у даному місяці. Потім оператор системи розподілу передає обсяг постачальнику YASNO.

Як розраховується сума до сплати?

Постачальник отриманий обсяг множить на діючий тариф і виставляє рахунок. В наступному місяці, якщо клієнт все ж передає показання, здійснюється автоматичний перерахунок. 

Тому єдине, що необхідно робити для того, щоб отримувати рахунки з правильною сумою до сплати - це вчасно передавати показання щомісяця.