Війна похитнула фінансове становище кожної української родини. Через рік від початку повномасштабного вторгнення лише 35% населення вважає, що їх доходи достатні для нормального життя. Економічна нестабільність змушує більшість українців чітко розмежовувати свої витрати на критично необхідні та ті, що можна відкласти до кращих часів. До якої категорії потрапила оплата за електроенергію? Щоб відповісти на це питання, достатньо поглянути на динаміку платежів протягом останнього року. Докладно про це розказав генеральний директор YASNO Сергій Коваленко для видання NV. 

Рівень розрахунків населення знизився, але не в усіх регіонах однаково   

На рівень розрахунків у період війни впливають три ключові фактори.  

Перший з них – регіональний. Протягом року платіжна дисципліна населення західної частини України змінювалася не суттєво, за виключенням хіба що перших тижнів військової агресії. На відміну від центральних регіонів, де ситуація з початку війни й до сьогодні є досить неоднорідною. Показник оплат відрізняється у кожній області і залежить від того, наскільки територія постраждала від бойових дій.  

Передбачувано, що найгірша ситуація у регіонах, що опинилися в епіцентрі військових подій. Наявність тут навіть мінімальних оплат вже можна вважати позитивним результатом. Приміром, жителі Донеччини, які у 2021 році у середньому сплачували 97% від нарахованих сум, у березні 2022 р. розрахувалися на 38%. 

У мирний час на динаміку розрахунків впливала здебільшого сезонність. Під час війни ключову роль відіграють зовнішні обставини. Події в країні та соціально-економічні зміни - це другий цілком закономірний чинник.  

Наприклад, у Києві у перший місяць війни оплати впали на 20%. Поступово містяни пристосовувалися до нових умов: з середини весни почав відновлювати роботу бізнес, жителі потроху поверталися з евакуації. На фоні цього столиця вийшла на стабільно високий показник розрахунків. У деякі місяці населення сплачувало навіть більше, ніж загальна сума нарахувань по місту. Черговим потрясінням стали масовані обстріли енергетичної інфраструктури та відключення світла. І знову це відобразилося на надходженні коштів – рівень оплат зі 100% знизився до 85%. 

Падіння платоспроможності населення позначилося й на розмірі платежів. Візьмемо для порівняння липень – літній пік електроспоживання. У цей час відключення ще не застосовувались, а отже споживання звичайної київської родини було приблизно таким же, як цього ж місяця до війни. Проте сума платежу відрізняється: у липні 2021-го одна оплата у Києві у середньому складала 407 грн, а у липні 2022-го – 333 грн. Загалом кияни щомісяця сплачують на 50-70 грн менше, ніж у довоєнний час. А це 16% від середнього платежу.  

Ще одну негативну тенденцію маємо щодо регулярності розрахунків. До війни половина мешканців столиці сплачували за світло без суттєвих затримок. Наразі регулярно це робить лише 30% жителів.  

І, нарешті, третій вагомий фактор, від якого залежить надходження коштів. Це особливості взаємодії електропостачальників зі своїми клієнтами. На початку війни багато українців не могли вчасно отримувати паперові платіжки через складнощі з їх друком та доставкою. Частково ця проблема має місце і зараз, особливо в сільській місцевості. Логічно, що платежі активніше надходять від споживачів, чиї постачальники мають дистанційні сервіси та розвивають омніканальність.  

Приміром, 65% клієнтів YASNO у трьох регіонах до війни вже користувались цифровими каналами для оплати рахунків – Особистим кабінетом, чат-ботом, мобільним-застосунком, інтернет-банкінгами тощо. Наразі відсоток тих, хто сплачує у касах став ще меншим. Натомість в умовах війни виникла потреба у додаткових сервісах, що будуть максимально доступними для кожного. Так досить швидко на сайті з’явились форми, через які вносити платежі можна без авторизації. Потрібно лише знати номер особового рахунку або адресу помешкання. Ще одне реалізоване рішення на вимогу часу – це можливість у будь-який час замовити онлайн-рахунок, що надійде клієнту у viber чи sms. 

Таким чином, налагодити більш ефективну роботу зі збору коштів змогли компанії, які йдуть шляхом діджиталізації. В інакшому випадку ситуація з розрахунками була б набагато гіршою.  

Докладніше про те, куди йдуть сплачені за електроенергію кошти та що очікує боржників, читайте за посиланням: https://bit.ly/3Zq6vPd